І чому все не так? І чому я батрак?
Був у батька я син, а тепер я один.
Тут в країні чужій, я нікому не свій,
І страждаю один батька рідного син.
Там далеко-далеко є край,
Там є домівка моя, наче рай.
Де люблять мене і чекають мене рідні мої.
А я тут заблудився в гріхах,
Гризе мене совість, гнітить мене страх.
Хочу стежку знайти і до рідного, милого дому піти.
Я додому піду, встану я і піду.
Тут роками томивсь і гріхам я коривсь.
Дуже тяжко мені жити в цьому багні,
А у батька мого свіжий хліб на столі.
