Не пиймо, браття. сл.о. Романа Назаркевича
Традиційно на Вкраїні, на весіллях-іменинах,
На дорогу, й навіть «на коня»,
П`ють усі, бо так нам гоже,
Примовляючи: «Дай Боже!»,
Наливають мало не щодня.
Марно тратять силу молоду,
В чарці топлять радощі й біду.
Приспів: Не пиймо, браття, не пиймо хлопці!
Нехай лукавий не колише нас у снах.
Не пиймо, любі, не пиймо, друзі!
Нехай розквітне у дикім лузі
Чарівна квітка щастя і добра!
Можна випити чарчину на весіллях-іменинах
Доброго червоного вина.
Але, браття, то не гоже
Примовляти нам «Дай Боже!»,
Де горілка – Бога там нема.
Трутизна наповнює бокал
І нечистий править там свій бал.
Селами – містами бродить,
Тисячі у тьму заводить
Хитрий і підступний ворог наш.
З диким ревом оковита,
Очі кровію налиті,
Марширує свій смертельний марш.
П`яні чоботи ворожі
Потоптали честь і вроду,
Взяли нашу націю в полон.
В саркофагах і у трунах
Ми хороним старших, юних,
Проводжаем їх на вічний сон.
Так за ними серденько болить,
Промовляють з-під цвинтарних плит.
http://novuichas.com.ua/
