Тихо в Аравії росами ранніми
Там простягається путь.
Яків з родиною степом, пустинею
На батьківщину ідуть.
Тихо в Аравії росами ранніми
Тільки що сонце зійшло.
Здалека воїни страшно озброєні –
Військо Ісава ішло.
Двадцять років пройшло, миру як не було…
Брат був неначе той звір.
З братом зближається, знищить збирається,
Якова цілий табір…
Яків в минулу ніч із Богом мав зустріч,
Серцем своїм сокрушивсь
Тяжко зітхаючи, Бога благаючи…
Бог його благословив.
Тихо в Аравії росами ранніми
Поперед війська Ісав.
Яків, кульгаючи, брата стрічаючи
Сім раз на землю упав.
Браття стрічаються, раптом щось сталося.
Перемінився Ісав.
Меч свій відкинувши, до брата кинувся,
Ніжно його обіймав.
Плакали воїни, військо озброєне,
Плакали діти й жінки.
Браття мирилися й перемінилися
Їхні серця і думки.
Тихо в Аравії росами ранніми
Там простягається путь.
Яків з родиною степом, пустинею
До Ханаану ідуть…
