Біля Ісуса – радість, біля Нього – спокій,
Яка в душі солодість, що Він – Спаситель мій!
Тож, коли Він зі мною – далеко ворог мій,
І стежкою земною – не тяжко, легко з Ним.
П-в:
Біля Ісуса – радість, біля Нього – спокій,
Яка в душі солодість, що Він – Спаситель мій!
Давно я йду тим шляхом, що Спас мій проложив.
Не раз, побитий страхом, я падаю в сумнів;
Тоді в мольбі благаю я Спаса в тишині –
І з вірою чекаю – поможе Він мені!
В щасливі ті хвилини приходить мій Христос,
Бере в тяжкій годині тягар той, що я ніс.
Тоді Йому хваління від серця я несу.
Господь, в земних блуканнях зі мною буть, прошу!
[n]Вблизи Иисуса радость[/n]
Вблизи Иисуса радость. Вблизи Его покой.
Какая сердцу сладость, что Он всегда со мной!
Ведь, если Он со мною, то враг мой далеко,
Идти земной тропою не тяжко с ним, легко.
Вблизи Иисуса радость. Вблизи Его покой.
Какая сердцу сладость, Что Он всегда со мной!
Давно иду стезею, указанной Христом,
И часто пред грозою я слабну под крестом.
Тогда к Христу взываю с мольбою в тишине
И с верой ожидаю что Он придет ко мне.
Счастливы те мгновенья: Приходит мой Христос,
Берет без промедленья то бремя, что я нес.
Тогда Ему хваленье от сердца возношу:
Господь во все мгновенья со мною будь, прошу!
