Дни жатвы прошли безвозвратно,
Конец лету жизни настал.
И сумрак, внезапно сгущаясь,
Работу на ниве прервал.
Я видел: жнец каждый, ликуя
С собою снопов ношу нес,
Чтоб класть их к ногам Иисуса.
А я только листья принес…
Я только листья принес…
Я только листья принес…
Другие несли золотые снопы,
Я только листья принес…
Мне данные Господом годы
В бездействии я проводил.
Другие трудились на ниве,
А я развлеченьями жил.
И стал я в душе сокрушаться,
Что праздно мой век пролетел…
Другие плоды показали,
А я только листья принес…
Я жил, словно в сон погруженный,
Не ведал добра и любви.
И в эти минуты прозренья
Молю Тебя, Боже, прости!
Грядущее наше туманно,
День завтрашний знать не дано.
А время летит безвозвратно,
Преграды не знает оно.
Боже Тебя я молю!
Боже Тебя я молю!
Не листья а только плоды
В годы заката, Боже, дай принести!
________________________________________________
Дні жнив, що пройшли...
Дні жнив, що пройшли, не вернути,
І час мого літа пройшов.
Темрява згустилась неждано,
І праці кінець надійшов.
Я бачив женців, що раділи,
З них кожен снопів ношу ніс,
Щоб класти їх біля Ісуса,
А я тільки листя приніс.
Я тільки листя приніс...
Я тільки листя приніс...
Вони принесли золотії снопи,
Я тільки листя, листя, листя приніс...
Без діла літа проминули,
Які мені Бог дарував,
Женці працювали на ниві,
А я все розваги кохав...
І став я душею жаліти,
Що марно життя все прожив,
Плоди рясні інші придбали,
Я ж листям лише шелестів...
Я жив, мов у сні, в цьому світі,
Не знав, не робив доброти.
Тепер у хвилини прозріння
Молю Тебе, Боже: „прости”!
Хоч жити лишилось недовго
І сила моя вже не та,
Останні мої дні короткі
Бажаю віддать для Христа!
Боже, Тебе я молю,
Боже, Тебе я молю:
Не листя, не листя, а тільки плоди
У дні останні, Боже, дай принести!
