Давайте будем дякувати Богу,
що наші всі дороги вже зійшлись,
що радість, щастя, біль, тривогу
ми можемо ділити, як колись.
Тож станьмо перед Богом на коліна,
схилімо в шані голови свої,
щоб наша солов’їна Україна
цвіла, як весняні гаї;
найперше — Cлавмо Бога,
Величаймо,
тоді згадаймо наш прадавній рід;
в молитві щастя в долі всім бажаймо
на Многая, на Многая, на Многая і Благая Літ!
Відкиньмо чвари, гордість і зухвальство,
як хочемо щось мати на віки;
згадаймо те цілюще братство,
що так плекали завжди козаки
